18-07-2019

Хлібні клопи - подробнее

Рейтинг: 0 🔍 Подобрать препарат

Науковцями встановлено, що шкідливий ентомокомплекс зернового поля містить біля 300 видів фітофагів. Фітосанітарний моніторинг здійснюється спеціалістами державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей та районів країни з понад 40 видів найпоширеніших шкідливих комах зернового клину.

Серед них шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put), який живлячись зерновими, зокрема пшеницею, не тільки різко понижує кількість, але й істотно погіршує якість врожаю зерна. Розглядаючи ближче цього шкідника, ми помітимо, що форма тіла і міцний хітиновий покрив, що як панцер вкриває його, роблять клопа трохи схожим на справжню черепаху, від чого й пішла його назва – черепашка. Багато спільного у шкідливої черепашки з маврським, австрійським та деякими іншими клопами, що об’єднуються під загальною назвою «Хлібні клопи» та належать до родини щитників – черепашок.

Відповідно до агрокліматичних умов в ареалі шкідливої черепашки, яка є найпоширенішою і найшкідливішою серед хлібних клопів, виділяються дві зони шкідливості. Зона масового розмноження і постійної шкоди – райони південного і центрального Степу: АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Зона періодичного масового розмноження – райони центрального та південно-східного Лісостепу – Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська області. У нинішньому столітті спостерігається розширення ареалу хлібних клопів, зокрема шкідливої черепашки, в напрямку північного та західного Лісостепу, де донедавна цей клоп зустрічався, як вид, і не завдавав істотної шкоди зерновим колосовим культурам. 

Методы борьбы

Результати обліків заселення посівів зернових культур хлібними клопами свідчать про спад чисельності шкідника в останні роки (настання депресивного стану), що обумовлено насамперед нестійкими температурним та гідротермічним режимами весняних періодів. Торік заселення посівів клопами було розтягнутим і відбувалось із запізненням (внаслідок низьких нічних температур повітря), фенологічно — від початку до завершення трубкування, що не сприяло дружньому відкладанню яєць і відродженню личинок в оптимальні фенологічні строки. Раннє пробудження клопів у місцях зимівлі та їх пригнічення весняними заморозками в період міграції й заселення посівів негативно впливало на фізіологічний, біотичний стан та їх репродуктивну здатність. Подібна ситуація спостерігається і поточного року. Наразі (фаза налив насіння, молочна стиглість) на більшості посівів чисельність шкідника не перевищує ЕПШ, але необхідно вести контроль на кожному полі окремо.

 

Хімічні обробки посівів здійснювати за чисельності шкідника понад економічний поріг (екз./м²): клопів, що перезимували — понад 2 (озимі) або 1,5 (ярі культури), у фазі молочно-воскової стиглості на посівах цінних і сильних пшениць — 2 (личинки), на посівах рядових сортів — 4–6, на ячмені — 8–12.

 

За умов запізнілих строків відродження і заселення полів фітофагами, найбільш висока захисна спроможність інсектицидів досягається у період від молочної до молочно-воскової стиглості зерна. Вказані фенологічні строки забезпечать захист посівів від супутніх із черепашкою видів шкідників трипсів, хлібних жуків, попелиць (мають значне поширення нинішнього року) тощо.

 

Частково обмежують чисельність клопів їх природні вороги — паразитичні комахи, серед яких найважливіші яйцеїди-теленоміни (ряд перетинчастокрилі). Багато дослідників відзначають також корисну роль мух фазій, які паразитують у дорослих клопах черепашках.

 

В системі захисту зернових від клопів черепашок, крім хімічних заходів, важливе значення мають і організаційно-господарські: такі як збір урожаю в ранні стислі строки протягом 7–8 днів, у результаті чого скорочується період нажировочного живлення клопів, це дає змогу не тільки суттєво знизити пошкодження зерна, а й обмежити чисельність клопів. Доцільно збирати урожай перш за все на посівах найбільш заселених клопами, а також ті, де очікується високоякісний урожай.

 

Враховуючи високу репродуктивну здатність популяції клопів до розмноження, за умов ранньої, теплої погоди весни, без різких коливань температур, сприятливого гідротермічного режиму літа, що сприятимуть дружньому заселенню посівів клопами, відкладанню ними яєць у найбільш оптимальні фенологічні строки, оптимальній синхронності розвитку личинок і посівів можливе масове зростання їх чисельності й посилення шкідливості у наступні роки. Також якісний та кількісний склад популяції хлібних клопів залежатиме від погодних умов перезимівлі.

Культуры которым присуща данная проблема
Препараты