25-05-2019

Капуста білоголова - подробнее

Рейтинг: 0

Капуста білоголова – дворічна, трав’яниста, перехреснозапильна, холодостійка, вологолюбна та світлолюбна культура. У перший рік життя формує розетку листків і продуктовий орган, який називається головкою. У наступному році утворює розлогий облистнений кущ, який зацвітає та дає насіння, після чого рослина відмирає.

Коренева система стрижнева. Рослини капусти розвивають досить велику, добре розгалужену кореневу систему. При безрозсадній культурі формується головний корінь, який проникає в грунт на глибину 150—180 см. При розсадній культурі, внаслідок обриву кореневої системи при пересаджувані рослин, формується мичкувата коренева система. Окремі корінці її проникають у грунт на глибину до 100—130 см (мал. 1). Основна маса кореневої системи капусти розміщається на глибині до 60-80 см і в діаметрі до 120-140 см. При підгортанні рослин вологим ґрунтом на підсім`ядольному коліні та основі стебла (качана) рослини швидко утворюють додаткові корінці. Це покращує стійкість їх у вертикальному положенні та посилює живлення рослин.

Стебло. У перший рік життя рослини формується качан (стебло) заввишки 10-45 см залежно від сорту і завтовшки 3-6 см. На ньому скупчено розміщені листки. За формою качани бувають циліндричні або конусовидні. У ранньостиглих сортів, як правило, вони короткі, у пізньостиглих — довгі. Довжина зовнішнього качана залежить від сорту, ранньостиглості його та погодних умов вирощування. У посушливі роки качан довший, ніж у вологі. У пазухах листків формуються бруньки, які в ранньостиглих сортів здатні після зрізування головки або загибелі центральної бруньки пробуджуватися і на пасинках формувати дрібні головки.

Листки. Сходи характеризуються виходом із ґрунту двох зелених серцеподібних сім’ядольних листочків на короткому підсім’ядольному коліні. Через 8-10 діб після виходу сім’ядолей між ними з бруньки починає розвиватися перший справжній неопушений листок, тоді як в інших видів капустяних рослин (брукви, ріпи, турнепсу, ріпаку ярого, гірчиці, ріпи) перший листок з’являється у вигляді волосистої трубочки. А наступні листки в капусти білоголової бувають трьох типів: суцільні, малоліровидні та ліровидні, черешкові або сидячі завдовжки 25-90 см. У ранньостиглих сортів вони менші та припідняті над головкою. У пізньостиглих — великі, середньо-припідняті або горизонтально розміщені до ґрунту. Поверхня листків гладенька або зморшкувата, краї гладенькі або злегка хвилясті. Жилкування добре виражене. Воно буває слабке, нерізке, грубе, рідке, напіввіялоподібне та віялоподібне. За забарвленням листки бувають світло-зелені, зелені, темно-зелені, світло-сіро-зелені, сизо-зелені, зелені з блакитним відтінками та зелені з фіолетовим відтінком на краях і вздовж жилок. Для ряду сортів, особливо пізньостиглих, характерним є антоціанова пігментація на головках та листках. Листки розетки вкриті різного ступеня восковим нальотом. З сильним восковим нальотом сорти (гібриди) найбільш придатні для зберігання.

Головка (продуктовий орган) утворюється з верхівкової бруньки. Листки, які з неї формуються, не розкриваються, а продовжують наростати від качана та обгортати рівномірно за колом верхівкову бруньку. Внаслідок цього формується головка, різна за величиною, масою і щільністю. Величина її залежить від кількості та величини листків розетки, тривалості вегетаційного періоду, умов живлення та інших факторів зовнішнього середовища. Бокові бруньки, які сформовані всередині розетки листків на качані, залишаються сплячими. Однак, як уже зазначалося, в скоростиглих сортів при загибелі центральної бруньки або зрізуванні головки у верхніх листках ці бруньки пробуджуються, утворюють пагони завдовжки 5-15 см і більше, на яких з верхівкових бруньок зрізаного качана формуються головки менших розмірів (мал. 2).

За формою головки капусти білоголової бувають округлі, плескаті, округло-плескаті, овальні, конічні. За розміром — малі (діаметр 10-20 см), середні (21-25 см) і великі (понад 25 см), за щільністю - дуже пухкі, пухкі, середньощільні і дуже щільні. Щільність головок залежить від сорту, погодних умов року, ступеня стиглості та живлення рослин. Як правило, ранньостиглі сорти та гібриди більш рихлі, а пізньостиглі - щільні. Від щільності головки та воскового нальоту залежить придатність головок до тривалого зберігання.

За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до настання товарної стиглості) сорти капусти білоголової поділяють на ультра-ранні (до 115 діб), ранні (116-125 діб), середньоранні (126-130 діб), середньостиглі (131-145 діб), середньопізні (146-160 діб) та пізньостиглі (понад 160 діб).

Технологии выращивания культуры:

Вимоги до тепла. Насіння капусти починає проростати за темпе-ратури 4-5°С. При 11°С сходи з’являються на 12-у добу, а при 20°С — на 3 добу після сівби. Однак, за такої температури та нестачі освітлення в зимовий період рослини витягуються і можуть загинути. Тому відразу за з’явленням сходів температуру повітря знижують до 6-8°С та покращують світловий режим. Кращою температурою для росту рослин капусти у розсадний період є 14-16°С вдень і 8-10°С вночі. За вищої температури рослини витягуються. Перед висаджуванням у відкритий ґрунт розсаду загартовують. Добре загартована розсада переносить зниження температури у відкритому ґрунті до мінус 6-8°С протягом 3-5 годин. При вирощуванні розсади капусти за температури 5-6°С протягом 40-60 днів у рослин може відбуватися диференціація бруньок і вони переходять до генеративного розвитку, що інколи практикується в насінництві південних регіонів при безпересадній культурі.

У період інтенсивного росту рослин і формування врожаю кращою температурою повітря є 18-20°С. За більш високої температури (понад 25°С) формування головки сповільнюється, а понад 30°С - зовсім припиняється, що спостерігається в роки з високою температурою повітря в літні місяці та недостатнім зволоженням ґрунту. Тому найвищі прирости врожаю капусти білоголової пізньостиглих сортів одержують у кінці літа та першій половині осені, особливо за підвищеної вологості ґрунту та повітря. Осінніх приморозків капуста не боїться. Незначні приморозки навіть сприяють формуванню більш щільних головок та збагаченню їх на вміст цукрів.

У зимовий період капусту зберігають за температури 0-2°С. При зберіганні протягом 60-80 діб за такої температури маточники капусти завершують проходження диференціації бруньок і переходять до генеративного розвитку. Найшвидше диференціація бруньок відбувається в ранньостиглих сортів, пізніше — в пізньостиглих.

Рослини капусти досить чутливі до зниження температури повітря в період квітування рослин та формування врожаю насіння. У цей період при зниженні її до мінус 1°С бутони і квітки опадають, а насіння в молочно-восковій стиглості гине. За температури понад 30°С бутони і квітки також осипаються. При високій температурі повітря, особливо в період посух, зменшується на рослинах розмір та площа листків, що призводить до зниження насіннєвої продуктивності рослин.

В умовах півдня України при вирощуванні насіння безпересадковим способом рослини капусти у фазі розетки також проходять стадію диференціації бруньок і завершують її у зимовий період у полі та рано навесні. Слідом за розмерзанням ґрунту перезимувавші рослини формують насіннєвий кущ, цвітуть і дають насіння. Безпересадковим способом дозволяється вирощувати насіння капусти лише однієї репродукції.

Вимоги до світла. Капуста - рослина довгого дня. За недостатнього освітлення в зимовий період сіянці капусти витягуються і можуть загинути. Тому, щоб забезпечити оптимальний ріст їх зразу за з’явленням сходів температуру повітря знижують і покращують світловий режим (у парниках змивають бруд із парникових рам, своєчасно знімають мати тощо). В період росту розсади за нестачі світла нижні листки починають жовтіти та передчасно відмирають. Тому при вирощуванні зимою в закритому ґрунті розсади без штучного досвічування капуста не зав’язує головки. З подовженням дня прискорюється ріст і розвиток рослин. Короткий день затримує ростові процеси та розвиток рослин, що призводить до сповільнення темпів формування головок, зниження врожаю та погіршення його якості.

Вимоги до вологості ґрунту та повітря. Рослини капусти досить вимогливі до вологості ґрунту та повітря. З урожаєм 100 т вона вибирає з ґрунту 5,5 тис. м3 води. Найкраще капуста росте за вологості ґрунту 65-80% НВ та відносної вологості повітря 75-90%. Це пов’язано з тим, що в процесі вегетації рослини формують велику площу листків. Продихи листків протягом доби відкриті з обох сторін. Все це призводить до значного випаровування вологи. Єдиним захистом від значного випаровування вологи рослинами є восковий наліт на листках. У пізньостиглих сортів він завжди більший, ніж у ранньостиглих. При перегріві рослин та збільшенні випаровування вологи приріст рослин скорочується, листки жовтіють, головки погано зав’язуються, бутони опадають (при вирощуванні насіння) і продуктивність рослин зменшується. На зменшення перегріву листкового апарату значний вплив має підвищення відносної вологості повітря до 85-95%. Підвищення її до такого рівня також позитивно впливає на запилення квіток.

За нестачі вологи в ґрунті в період квітування рослини сильно потерпають. Вони в’януть, бутони набувають форми дрібних листкових пластинок, квітки не запилюються, а насіння не зав’язується. Тому поливи в цей період позитивно впливають на зав’язування та налив насіння.

Щоб покращити забезпечення рослин вологою, капусту висаджують у понижених елементах рельєфу та на торфовищах. Надлишок вологи також негативно впливає на ріст і розвиток рослин. Тому на ґрунтах із близьким заляганням ґрунтових вод рослини вирощують на грядках або гребенях.

Вимоги до елементів живлення. Капуста досить вимоглива до родючості ґрунту. На 10 т урожаю вона виносить з ґрунту 41 кг азоту, 14-фосфору та 49 кг калію. У молодому віці ріст кореневої системи рослин значно відстає від вегетативної маси, тому вони не переносять підвищеної концентрації солей у ґрунтовому розчині. Для покращання умов живлення рослин у післярозсадний період рекомендується вирощувати розсаду в поживних (набивних або торфоперегнійних) горщечках. Завдяки цьому в період висаджування розсади у відкритий ґрунт до мінімуму зводиться обрив кореневої системи. Щоб покращити приживання безгорщечкової розсади, рекомендується висаджувати її одночасно з поливом (0,5-1,0 літр води на ямку або після дощу чи поливу), що сприяє більш швидкому відновленню кореневої системи і покращанню постачання елементів живлення.

З метою поліпшення ґрунтового та повітряного живлення рослин капусти перед висаджуванням розсади на площу вносять 40-60 т/га органічних добрив, 3-4 ц/га сульфату амонію, 4-6 ц/га суперфосфату та 4 ц/га калійної солі, а на кислих ґрунтах ще й вапно, яке краще вносити під попередник. Органічні та фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, а азотні - перед висаджуванням розсади чи сівбою насіння під культивацію при безрозсадній культурі. На початку росту рослини краще реагують на підвищений вміст азоту, а при наростанні та визріванні врожаю - фосфору і калію. При внесенні органічних добрив під капусту мікродобрив можна не вносити, бо їх достатньо надходить при розкладі органіки.

Капусту білоголову вирощують розсадним і безрозсадним способами: розсадним — ранньостиглі сорти, а розсадним і безрозсадним — середньо та пізньостиглі сорти та гібриди.

Вирощування ранньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової у відкритому ґрунті

Насіння капусти ранньостиглих сортів і гібридів висівають у посівні скриньки, парники та теплиці з 5 січня до 15 лютого, залежно від ґрунтово-кліматичної зони. Розсаду вирощують з пікіровкою в горщечках (насипних або торфоперегнійних) чи в субстраті парника, теплиці, а також без пікіровки. Ширина міжрядь при безпікіровочному способі 7-10 см. Глибина сівби насіння 0,5-1,5 см. На 1 м² при вирощуванні сіянців висівають 8-10 г насіння, а без пікіровки — 1,0-2,0 г/м². У сонячну погоду слідом за пікіруванням сіянці на 2-3 доби прикривають (затінюють) матами, щоб вони швидше прижилися. При вирощуванні сіянців без пікіровки рослини проривають на відстань 5-7 см у фазі розгорнутих сім’ядолей або одного справжнього листка. Температуру повітря підтримують у сонячні дні в межах 14-18°С, в хмарні — 12-16°С і вночі — 6-10°С, ґрунту — 12-15°С і відносну вологість повітря — 60-70%. При потребі розсаду поливають у першій половині дня сонячної погоди підігрітою до температури 20-22°С водою і провітрюють споруду. За 10-15 діб до висаджування розсади у відкритий ґрунт її загартовують, поступово знижуючи температуру повітря в нічні години до 0°С — мінус 1°С. Перед висаджуванням безгорщечкової розсади рослини добре поливають, щоб вони вибиралися з грудкою землі. Готова розсада до висаджування у віці 55-60 діб при утворенні 5-6 справжніх листків.

У відкритий ґрунт у південних районах розсаду ранньостиглих сортів і гібридів висаджують з 5 до 30 березня, в Лісостепу — з 20 березня до 10 квітня і в районах Полісся та Прикарпаття — з 1 до 15 квітня. Ширина міжрядь 60-70 см. У рядку рослини висаджують на відстані 30-35 см. Догляд за рослинами полягає у 3-4-разовому розпушуванні міжрядь, підтримуванні площ у чистому від бур’янів стані, а в південних районах ще й 1-2 поливів. Розпочинають збирати головки ранньостиглих сортів капусти, коли вони досягнуть маси 400 г. Збирання врожаю проводять за 3-4 заходи. Урожайність ранньостиглих сортів і гібридів капусти становить 15,0-20,0 т/га.

Вирощування ранньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової у закритому ґрунті

Насіння висівають 10-20 січня. Розсаду вирощують так само, як для відкритого ґрунту. В теплиці розсаду висаджують у першій половині березня дворядковими стрічками, а в парниках — трирядковими. Відстань між рядками 40 см і між рослинами 30 см. Із настанням теплої погоди рами з парників знімають. У період вирощування температуру повітря в спорудах підтримують удень на рівні 18-20°С, вночі — 14-16°С. При потребі рослини поливають та провітрюють споруди, у міжряддях розпушують ґрунт, виполюють бур’яни та підгортають рослини. Урожай збирають на 15-20 діб раніше, ніж із відкритого ґрунту. Середня врожайність головок становить 6-8 кг/м².

Вирощування середньо- та пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової у відкритому ґрунті

50% середньостиглих сортів капусти білоголової вирощують розсадою із закритого ґрунту, останню кількість і всю капусту пізньостиглих сортів — розсадою з відкритого ґрунту та безрозсадним способом. Слідом за ранньою капустою висаджують розсаду середньо- і пізньостиглих сортів та гібридів.

У відкритому ґрунті розсаду середньо- і пізньостиглих сортів і гібридів вирощують у розсадниках. їх розміщують на південних або південно-західних схилах захищеної місцевості від північних і північно-східних вітрів. Насіння на розсаду висівають у третій декаді березня — на початку травня (на півдні України — в кінці травня). Спосіб сівби широкосмуговий (ширина міжрядь 45-60 см, смуги — 7-15 см відповідно) або стрічковий (8-11 рядків із відстанню між ними 15 см і між стрічками 50-70 см). Норма висіву насіння 18-20 кг/га. Глибина загортання насіння 1,0-2,5 см. При появі сходів і в період росту розсаду 1-2 рази обробляють пестицидами проти хрестоцвітної блішки. При потребі розсаду поливають, в рядках виполюють бур’яни та розпушують широкі міжряддя після дощу чи поливу. У фазі 1-2 справжніх листків рослини проривають на відстані 2-3 см. До висаджування на площу розсада готова у віці 45-50 діб, коли утворить 5-6 справжніх листків. Перед вибиранням рослин ґрунт звечора добре зволожують.

Кращим строком висаджування розсади пізньостиглих сортів і гібридів у центральних і західних районах України є остання декада травня — перша п’ятиденка червня, у південних областях — друга половина червня — перша п`ятиденка липня. При більш ранніх строках висаджування розсади головки в кінці вегетації переростають і розтріскуються, а при більш пізніх — вони дрібні та нещільні. Середньостиглі сорти висаджують за схемою 70×40-50 см або 60×50-60 см, пізньостиглі — 60×60 см або 70×50-70 см.

При безрозсадному способі вирощування капусти пізньостиглих сортів кращим строком сівби насіння в західних і центральних районах України є друга половина квітня, а в південних — друга половина травня. Норма висіву насіння 1,0-1,2 кг/га. Ширина міжрядь 60-70 см. Глибина загортання насіння 1,5-3,0 см, залежно від механічного складу ґрунту та його вологості. Зразу за з`явленням сходів посіви обробляють пестицидами проти хрестоцвітної блішки. Після з’явлення 3-4 справжнього листка рослини проріджують: середньостиглі сорти і гібриди — на 40-50 см, пізньостиглі — на 50-70 см.

Через 1-2 дні після висаджування розсади чи проріджування рослин при безрозсадній культурі ґрунт у міжряддях розпушують. Вдруге розпушують ґрунт через 7-10 днів. У цей же час у місцях випаду рослин підсаджують нові. Подальший догляд за рослинами полягає у підтриманні плантації в чистому від бур’янів, а міжрядь — у розпушеному стані. В районах достатнього зволоження та в умовах зрошення до змикання рядків рослини доцільно підгорнути, що сприяє утворенню додаткової кореневої системи у них, а також запобігає їх виляганню в період формування великих головок. Розпушення міжрядь і підгортання рослин краще проводити після випадання дощу або поливів.

Оскільки капуста досить вологолюбна культура, то протягом вегетаційного періоду потрібно підтримувати вологість ґрунту на рівні 70-80% НВ. Тому, залежно від зони та погодних умов, капусту поливають: у районах Лісостепу — 1-2 рази, а в південних — 4-6 разів. Норма витрати води за 1 полив 300-400 м3 на 1 гектар. Протягом вегетації систематично проводять боротьбу з хворобами та шкідниками капусти.

Середньо- та пізньостиглі сорти й гібриди капусти збирають за один прийом, коли вони набудуть типової для сорту (гібриду) характерної ознаки та щільності головки. Зібрані головки відповідно зачищають і використовують за призначенням. Середня врожайність капусти білоголової середньостиглих сортів становить 40,0-50,0 т/га, пізньостиглих — 60,0-80,0 т/га.