Монітор Агронома
25-11-2024
Монітор Агронома
Рейтинг: 0
Серед капуст цвітна займає за площами друге місце після білоголової. Її вирощують у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України як у відкритому, так і в закритому ґрунті. У відкритому ґрунті вирощують розсадним і безрозсадним способами.
Коренева система стрижнева. Головний корінь при безрозсадній культурі до утворення товарної продукції проникає в ґрунт на глибину до 120 см, а в період формування насіння — до 150 см. При розсадній культурі коренева система мичкувата внаслідок обриву головного корінця при пікіровці або пересаджуванні на постійне місце вирощування. У зв’язку з глибоким проникненням головного корінця на таку глибину при безрозсадному вирощуванні рослини більш посухостійкі, ніж при розсадному способі вирощування. Основна маса кореневої системи капусти цвітної зосереджена в шарі ґрунту 10-50 см і в радіусі досягає 70-90 см. При підгортанні стебла (зовнішнього качана) вологим ґрунтом рослини утворюють додаткову кореневу систему. Це покращує умови живлення, а також робить рослини більш стійкими до вилягання.
Стебло (зовнішній качан). До утворення товарного врожаю качан потовщений циліндричний, діаметром 3,0-6,0 см і заввишки 15-30 см і більше, густо вкритий припіднятими листками. Після розсипання головки пагони суцвіть продовжують рости (мал. 1) й утворюють кущ заввишки 100-150 см. Стебла вкриваються розрідженими, дрібними, сидячими (або з короткими черешками) листками, закінчуються суцвіттями (китицями).
Листки. До утворення головки на качані скупчено утворюються 12-16 листків (залежно від сорту, гібриду) зі слабим восковим нальотом у вигляді розетки. За формою листки видовжено-еліптичні, ланцетоподібні, нерозсічені, гладенькі або злегка гофровані, сидячі або короткочереш-кові (6-9 см). Листкова пластинка вузька (17-19 см) і видовжена (30-40 см завдовжки). Забарвлення листків світло-зелене, зелено-сизе, синьо-зелене, часто з антоціановою пігментацією. Нервація середньови-ражена.
Головка. Рослини капусти цвітної до генеративного розвитку приступають дуже рано, ще в розсадному стані, коли рослина утворить 2-3 справжніх листки. Тому при поганих умовах вирощування розсади або при висаджуванні її та загибелі 1-2 справжніх листків рослини сповільняють перехід до генеративного розвитку. Це призводить до формування дрібних нетоварних головок (п’ятачків), які швидко розпадаються.
Формування головки рослини розпочинається при утворенні 12-16 листків, залежно від сорту чи гібриду (через 45-60 діб після з’явлення сходів). Через 100-120 діб настає її технічна стиглість. За формою головки бувають плескаті, випуклі, середньо або сильно горбкуваті (мозкові), середньої або великої щільності. За забарвленням — білосніжні, білосніжні з жовтизною, жовті, кремові, білувато-сірі, іноді з прозеленню та фіолетові. За високих температур головки швидше розсипаються, а при попаданні на них сонячних променів зеленіють, внаслідок чого втрачають товарну якість. За сприятливих умов товарний вигляд головка зберігає протягом 10-15 діб. При зрізуванні головки та залишенні на рослині листків у верхній частині качана (в пазухах листків) починає розвиватися 2-6 бруньок, з яких на пагонах формуються нові головки, менші за розміром.
За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до технічної стиглості - першого збору врожаю) сорти і гібриди капусти цвітної поділяють на ранні (до 110 діб), середньостиглі (111-120) та пізньостиглі (понад 120 діб).
Насіння. Після настання технічної стиглості (через 10-15 діб) починається розсипання головки, формується насіннєвий кущ (мал. 1) і рослина зацвітає. Квітки зібрані в китиці. Вони хрестоподібні, діаметром 1,5-2,0 см, білі, жовтувато-білі та жовті з легко гофрованими пелюстками. Запилення квіток відбувається за допомогою комах (бджіл). Тому в насінництві просторова ізоляція від інших видів та сортів капусти повинна становити не менше 2000 м на відкритій місцевості та 800 м — на закритій. За сприятливих умов квітування капусти продовжується 12-20 діб.
Мал. 1. Формування куща капусти цвітної
Після цвітіння та запилення у суцвіттях утворюються циліндричні, часто злегка приплюснуті стручки (плоди) з насінням. Добре дозрілі плоди легко розтріскуються, особливо після випадання дощу, і насіння висипається. Після обмолоту та висушування насіння доводять до кондицій. При вологості 9% воно зберігає схожість протягом 4-5 років. Насіння дрібне, кулясте, темно-коричневого або чорного забарвлення. Маса 1000 насінин становить 2,3-4,2 г.
Порівняно з іншими капустами цвітна найбільш вимоглива до умов навколишнього середовища. Рослини її негативно реагують навіть на незначні відхилення від технології вирощування, особливо температури, освітлення, вологості та живлення.
Вимоги до тепла. Насіння капусти цвітної починає проростати за температури 5-7°С. Однак, при 8-10°С затримується формування головки, хоча вони утворюються досить щільними. Оптимальна температура для інтенсивного росту і розвитку рослин знаходиться в межах 16-18°С. За температури понад 20°С та низької відносної вологості повітря головки формуються дрібними, жовтіють та передчасно розсипаються. Висока температура повітря та короткочасні посухи в період квітування рослин негативно впливають на запилення квіток та призводять до утворення дрібного насіння. Середньостиглі сорти та гібриди є більш жаро- і посухостійкими, ніж ранні та пізньостиглі. До передчасного формування головок, особливо дрібних, призводять також весняні приморозки при ранньовесняному висаджуванні розсади. М’яка погода з високими нічними температурами повітря призводить до проростання головок листочками, а також зміни забарвлення на попелясто-біле, що знижує товарну якість продукції.
Вимоги до світла. Капуста цвітна в період вегетації досить вимоглива до умов освітлення. Особливо підвищена вимогливість її в період сходів та вирощування розсади в зимовий період. При нестачі освітлення листки нижніх ярусів починають жовтіти, а після висаджування розсади опадають, внаслідок чого затримується формування головок, і вони бувають дрібними. Довгий день позитивно впливає на інтенсивність росту рослин, але негативно — на формування головок. Останні передчасно жовтіють та розсипаються.
Вимоги до вологості ґрунту та повітря. Капуста цвітна особливо вимоглива до вологості ґрунту та відносної вологості повітря. Це пов’язано з тим, що рослини утворюють велику асиміляційну поверхню. На листках відсутнє опушення, вони гладенькі, продихи розташовані з обох боків і вони залишаються відкритими протягом усієї доби. Зменшенню випаровування води рослинами сприяє восковий наліт на листках, що дещо покращує їх водний режим.
У період формування листкового апарату та головок кращою вологістю ґрунту для рослин є 75-80% НВ і відносною вологістю повітря — 85-90%. Нестача вологи в цей період призводить до затримання рослин у рості, передчасного зав’язування головок і зниження їх маси та якості. Нестача вологи також значно позначається й на насінниках. Затримується квітування рослин, особливо за високої температури. Значна частина квіток і бутонів опадає, насіння погано зав’язується і, як правило, буває щуплим. Тому понижені температури та підвищена вологість повітря сприяють доброму квітуванню та формуванню високого врожаю насіння. Щоб забезпечити рослини капусти цвітної достатньою кількістю води протягом усього вегетаційного періоду, посіви її розміщають у понижених елементах рельєфу або застосовують різні способи поливу, особливо у південних районах. Однак, і надлишок вологи негативно діє на рослини: він призводить до загнивання кореневої системи, з’явлення грибкових хвороб, передчасного відмирання листків та зниження врожаю.
Вимоги до елементів живлення. З усіх капуст цвітна порівняно найбільш вимоглива до родючості ґрунту, особливо в молодому віці — в розсадний період. Це пов’язано з тим, що в цей період листки ростуть швидше, ніж корінці, а після висаджування у відкритий ґрунт частина кореневої системи пошкоджується. Настає невідповідність між кореневою системою та надземною частиною. Молоді рослини не переносять підвищеної концентрації солей у ґрунтовому розчині. Тому, щоб виростити високоякісну розсаду, потрібно для неї створювати високородючі пухкі субстрати. Щоб зменшити пошкодження кореневої системи в період висаджування, найкраще розсаду вирощувати в торфоперегнійних або насипних горщечках.
Насадження і посіви капусти цвітної потрібно розміщати на ґрунтах, багатих на органічну речовину, легких за механічним складом зі слабо-кислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину. На кислих ґрунтах капуста цвітна пошкоджується килою. Рослини її добре реагують на внесення органічних та мінеральних добрив. З органічних добрив краще вносити перегній. Рослини капусти цвітної добре реагують на підживлення азотними добривами після приживання розсади або в фазі 6-8 справжніх листків при безрозсадній культурі. На 10,0 т урожаю капуста цвітна виносить із ґрунту 27,5 кг азоту, 14,6 кг фосфору і 42,2 кг калію.
У сівозміні капусту цвітну розміщають після удобрених попередників. Для одержання раннього врожаю краще використовувати південні або південно-західні схили, а для пізнішого — північні, краще в понижених елементах рельєфу. При потребі на площу вносять 60-80 т/га гною, або 40-50 т/га перегною. З мінеральних добрив — N180P120K240. Добре реагує капуста цвітна на внесення борних та молібденових мікродобрив.
Розсаду вирощують у відкритому та закритому ґрунті. Для ранньовесняного висаджування розсаду вирощують у спорудах закритого ґрунту в торфоперегнійних або насипних горщечках розміром 10×10 см для першого строку або 6×6 см — для наступних. Перед висаджуванням її добре загартовують. Незагартована розсада гине навіть при зниженні температури повітря до мінус 1°С, тоді як добре загартована витримує приморозки до мінус 6-7°С.
Щоб мати капусту цвітну протягом літньо-осіннього періоду, розсаду висаджують у 4-5 строків: вперше — рано навесні, наступні — через кожні 15-25 діб. Схема висаджування 60×30-40 або 70x30-35 см. При безрозсадному вирощуванні насіння висівають у добре підготовлений, вологий ґрунт, коли температура його сягне 6-8°С. Догляд за рослинами полягає у підсаджуванні рослин у місцях випаду розсади, прориванні (при сівбі насінням), систематичному розпушуванні міжрядь, затіненні головок (суцвіть) надламуванням над ними 2-3 листків або зв’язуванням їх у пучок над головками (мал. 1), щоб не позеленіли, та боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами. У південних районах для одержання високого врожаю капусту цвітну 5-7 разів поливають, залежно від погодних умов року.
Мал.1. Способи захисту суцвіть капусти від позеленіння:
а — зв’язування; б — надломлювання листків
Урожай капусти цвітної збирають вибірково — за 2-3 заходи, коли головки її досягнуть товарного розміру. Середня врожайність головок становить 12,0-20,0 т/га.
З однієї площі можна зібрати й два врожаї капусти цвітної. Для цього відразу за збиранням головок рослини підживлюють мінеральними добривами з розрахунку 1,5-2,0 ц/га аміачної селітри, 1,0-1,5 — суперфосфату і 0,5 ц/га калійної солі. На рослинах у пазухах листків залишають верхніх 2-3 найкраще розвинених бруньки, а решту видаляють (мал. 2). Урожайність головок, вирощених із пасинків, становить ще 4,0-6,0 т/га.
Мал.2. Вирощування капусти цвітної з пасинків
При пізньому вирощуванні не всі рослини до приморозків встигають сформувати товарні головки. У такому випадку добре розвинені рослини з головками 2-7 см у діаметрі викопують із корінцями. Перед викопуванням рослини сортують за розміром головки, вибраковують пошкоджені та хворі. Відібрані рослини перевозять до місця дорощування, прикопують упритул одну біля одної до нижніх листків вологим ґрунтом у парниках, плівкових теплицях, траншеях і накривають матами, щитами та іншими підручними матеріалами і до настання холодів забезпечують вентиляцію. Тривалість періоду дорощування при 13°С становить 20 днів, при 5°С — 50 діб, а при 1°С — 120 діб. У період дорощування слідкують, щоб рослини не загнивали. Пошкоджені листки обривають та видаляють. За період дорощування маса головок досягає 250-300 г, а їх вихід — 8-9 кг/м².
Капусту цвітну вирощують у зимових і весняних теплицях, парниках та в малогабаритних плівкових покриттях. Розсаду вирощують у торфоперегнійних та насипних горщечках. При вирощуванні в грудні-січні розсаду досвічують. Вік розсади 55-60 діб. На постійне місце розсаду висаджують стрічковим, трирядковим способом, за схемою у теплицях 70+35+35×30, у парниках — 35+35+35×30 см. Догляд за рослинами полягає в розпушуванні міжрядь, виполюванні бур’янів у рядках, підживленні та поливах. Після кожного поливу приміщення провітрюють. Температуру повітря в спорудах підтримують вдень у межах 18-20°С, вночі — 14-16°С. Урожай збирають, коли головки досягнуть товарного розміру. Урожайність 3-5 кг/м².
