Монітор Агронома
25-11-2024
Монітор Агронома
Рейтинг: 0
Серед зеленних культур найбільш поширений салат, який має три різновиди – листковий, головчастий і ромен. Салат листковий (var. secalina Alef.) утворює розетку листків; головчастий (var. capitate L.) – після утворення напівприпіднятої розетки листків у центрі її формує головку різної форми та щільності; ромен – (var. Lonifolia Lam.) – формує в розетці витягнутих листків догори конусоподібну головку середньої щільності. В їжу використовують розетку листків у листкових форм, розетку та головки – в головчастих сортів. Товарна продукція в них формується через 30-45 діб після з’явлення сходів залежно від сорту.
За біологічною класифікацією салат відноситься до холодостійких, трав’янистих, скоростиглих, самозапильних культур.
Коренева система стрижнева. Головний корінь значно потовщений У верхній частині та проникає в ґрунт на глибину до 60-70 см. Бокові корінці розвиваються в основному в орному шарі ґрунту в діаметрі 40-50 см. Частина їх проникає в ґрунт на глибину до 50-60 см.
Листки. Через 4-5 діб після утворення сім’ядолей формуються перші справжні листки. Вони дрібні, починають формувати розетку. Після утворення 4-6 справжніх листків інтенсивність росту та розвитку рослин значно посилюється. Всі листки салату сидячі, прості, нерозсічені або розсічені, ланцетоподібні. За формою вони ниркоподібні, округлі, еліпсоподібні, обернено-яйцеподібні, ланцетоподібні, перисто-роздільні. Краї листків суцільні, зубчасті, кучеряві. Величина пластинки сильно варіює, поверхня її — від гладенької до пухирчастої з витягнутою посередині товстою жилкою. Консистенція листків — від м’ясисто-ніжної, хрумкої до грубої. Забарвлення листків зелене, темно-зелене, темно-сірувато-зелене, світло-зелене, жовтувато-зелене, блідо-жовтувато-зелене, коричнювате, червоно-коричневе, іноді з пігментацією.
Товарна стиглість у листових сортів салату настає через 25-35 діб від з’явлення сходів при утворенні розетки з 7-8 листків. У головчастих сортів товарна продукція (розетка листків) настає через 30-40 діб. Потім формується головка протягом 10-15 діб, яка знаходиться в товарному стані від 15 до 20 діб, залежно від сорту. Потім рослини починають утворювати стебла.
За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до настання технічної стиглості) сорти салату поділяють на ультраранні (до 30 діб), ранні (31-40), середньоранні (41-50), середньостиглі (51-60) та пізньостиглі (понад 60 діб). У ранньостиглих сортів головки дрібніші (30-70 г) та нещільні, у пізньостиглих — крупніші та більш щільні, масою 150-500 г. Залежно від погодних умов тривалість вегетаційного періоду може змінюватися.
Стебло. Квітконосні стебла починають розвиватися через 60-75 діб після з’явлення сходів, залежно від сорту та погодних умов року. Вони досить розгалужені у верхній частині та досягають висоти від 60 до 120 см. Листки на стеблі дрібні та сидячі.
Суцвіття — кошик, у якому розміщується від 10 до 24 квіток жовтуватого або жовтувато-зеленого забарвлення (мал. 1). У квітці 5 зрослих у трубочку тичинок, приймочка одно- або дволопатева, зав’язь-нижня, одна. Квітки факультативнозапильні. Ще в бутонах відбувається самозапилення — через пилкові трубки. При оптимальних погодних умовах (хмарна погода) квітки розкриваються переважно в першій половині дня і квітують 1-2 години. За підвищеної температури вони можуть зацвітати й у другій половині дня. Після запилення квітки закриваються.
У салату також можливе й перехресне запилення лише в тому разі, коли змивається пилок із приймочки дощем, росою і досить активно проростає чужий пилок, занесений комахами (трипсами, комарами, попелицею тощо). Перехресне запилення частіше буває у південних районах. У зв’язку з тим, що всі різновидності салату перезапилюються між собою, потрібно дотримуватися в насінництві просторової ізоляції 200 м на відкритій місцевості і 100 м — на закритій.
Мал.1. Суцвіття та квітки салату:
1 - суцвіття-кошик (вигляд зверху); 2 - суцвіття — вигляд збоку; 3 - квітка у розрізі
Плід — сім’янка. Вона злегка приплюснута, витягнута, слаборебрис-та, поступово звужена у носик, 2-5 мм завдовжки. Плоди закінчуються пушинкою, яка легко відділяється при обмолоті. Збирають насінники після побуріння насіння в зонтичках першого порядку і пожовтіння на стеблах нижніх листків роздільним способом. Після просушування обмолочують і очищають. За забарвленням насіння сріблясто-сіре, жовтувато-сіре, коричневе, темно-коричневе та чорне, залежно від сорту. Маса 1000 насінин становить 0,8-1,2 г. При вологості 9% воно зберігає схожість 3-4 роки.
Вимоги до тепла. Салат — холодостійка культура. Насіння його починає проростати за температури 3-4°С, але період з’явлення сходів становить 25-30 діб. За температури 8-10°С він скорочується до 10-12, а 18-20°С — до 3-4 діб. Сходи салату легко переносять весняні приморозки до мінус 6-8 С. Кращою температурою для росту і розвитку рослин є 15-20°С. Однак, найбільш щільні головки формуються за перемінної температури 15-18°С вдень і 10-12°С вночі. Високі температури сприяють інтенсивному наростанню головки, а низькі — ущільненості їх. Високі температури (понад 20-25°С) та посуха негативно впливають на ріст рослин та формування товарної продукції — вони передчасно починають стрілкувати. Добре рослини квітують і достигає насіння при дещо підвищеній температурі (до 25°С) та підвищеній сонячній інсоляції.
Вимоги до світла. Салат відноситься до рослин довгого світлового дня. Скорочення його до 9-10 годин сприяє наростанню товарної продукції — листків, головок, але затримує перехід до генеративного розвитку — стеблоутворення та формування насіння. У зимовий період при вирощуванні на більш короткому дні та в загущених посівах рослини витягуються та погано формують головки в головчастих сортів. Мінімальна інтенсивність освітлення при вирощуванні салату і збиранні у фазі розетки — 4-5 тис. люкс, інтенсивно стрілкують рослини при тривалості світлового дня понад 12-14 годин.
Вимоги до вологи. Рослини салату досить вимогливі до вологості ґрунту та помірно — до відносної вологості повітря. При нестачі вологи в ґрунті під час сівби затримується поява сходів, і вони, як правило, строкаті, що значно впливає на ранні строки дозрівання. Нестача вологи в період вегетації сповільнює ріст рослин та формування головок. Пере-зволоження ґрунту та повітря призводить до підпрівання рослин та ушкодження їх різними грибковими хворобами. Тому кращою вологістю ґрунту в період вирощування салату є 60-70% НВ, а відносною вологістю повітря — 65-75%.
Вимоги до елементів живлення. Скоростиглість рослин салату та невелика площа їх живлення вимагає підвищеної інтенсивності живлення їх. На кожні 10 т урожаю рослини салату виносять з ґрунту 22 кг азоту, 8 кг — фосфору і 50 кг калію. Тому посіви салату потрібно розміщати на високородючих, структурних, чистих від бур’янів ґрунтах із рН 6,0-6,8, а щоб одержати ранню товарну продукцію, — на південних або південно-західних схилах. На азотне живлення рослини салату добре реагують протягом усього періоду вегетації, а на фосфорно-калійне — в період формування головок та насіння. Важкі, кислі, піщані та перезволожені ґрунти непридатні для вирощування салату. Рослини його добре реагують на внесення органічних (перегною, гноївки, курячого посліду) та мінеральних добрив, які вносять восени під основний обробіток ґрунту.
Насіння салату висівають під зиму, рано навесні та в кінці літа. Під зиму його висівають перед замерзанням ґрунту з таким розрахунком, щоб воно восени не проросло. Навесні насіння висівають у 2-3 строки: перший строк - із виходом у поле, як тільки ґрунт піддається обробітку, наступні — через кожні 10-15 днів. Спосіб сівби широкорядний (45 см), стрічковий (50+20+20 см) або широкосмуговий (45 см + смуги 5-7 см). Норма висіву насіння салату головчастого 1,2-1,5 кг/га, листкового — 2-3 кг/га. Глибина загортання насіння — 0,5-2,0 см. При підзимовій сівбі норму висіву насіння збільшують на 25-30%, насіння загортають на глибину до 1 см.
Для одержання більш раннього врожаю салат головчастий вирощують розсадним способом. Горщечкову розсаду 25-40-денного віку висаджують, коли ґрунт прогріється до 4-5°С. У рядку рослини розміщують через 15-20 см. Для осіннього вирощування насіння висівають у першій половині серпня на глибину 1,5-2,0 см. Після сівби площу коткують.
Сходи після сівби з’являються через 4-25 діб, залежно від строку сівби та вологості ґрунту. У фазі сім’ядолей загущені посіви проріджують за допомогою боронування. Вдруге проріджують рослини салату головчастого у фазі 6-8 листків на відстань 15-20 см. Вирвані рослини використовують як листковий салат.
Подальший догляд за рослинами полягає в 1-2-разовому розпушуванні міжрядь. Салат листковий збирають до початку стрілкування, коли в розетці сформується 7-12 листків і більше. їх виривають із корінцями, обтрушують землю і затарюють. Салат головчастий починають збирати, коли сформується головка масою 200-500 г і більше. Головку з 2-3 покривними листками зрізують і затарюють. Урожайність листкового салату становить 10,0-12,0 т/га, головчастого — 15,0-20,0 т/га.
У спорудах закритого ґрунту розсаду 30-40-денного віку салату головчастих сортів висаджують стрічковим способом за схемою 20×15-20 см. Насіння листкового салату висівають на грядки завширшки 90-120 см із шириною міжрядь 10-15 см або розкидним способом (заробляють граблями). Норма висіву насіння 1,0-1,5 г/м². Глибина загортання — до 1 см. У період вирощування температуру повітря в спорудах підтримують на рівні 18-20°С вдень і 12-14°С вночі. При потребі рослини поливають підігрітою до 18-20°С водою. Зразу за поливом провітрюють споруди, щоб позбавитися лишньої відносної вологості повітря.
При ущільненні рослин, які вирощуються з широкими міжряддями, розсаду салату висаджують або насіння висівають на відстані 20-25 см від рядка основної культури. Температуру повітря і вологість у спорудах підтримують на рівні основної культури.
Урожай салату листкового збирають у фазі розетки, а головчастого — коли головка досягне маси 200 г. Урожайність листкового салату становить 3-4 кг/м², головчастого — до 5 кг/м², а як ущільнювача — 1-2 кг/м².
