Монітор Агронома
26-11-2024
Монітор Агронома
Рейтинг: 0
Болотні бур’яни — здебільшого це багаторічні рослини, що належать до різних родин. Вони надають перевагу заболоченим, з постійно затопленим шаром води, ділянкам рисових систем, витримують не лише доволі глибоке, а й тривале затоплення. Розмножуються насінням і вегетативно — бульбами та кореневищами.
Бульбоочерети:приморський — Bolboschoenus maritimus Palla., компактний — B. compactus Hoffm.. Багаторічні рослини родини осокових. Стебло заввишки: приморський — 100 см, компактний — 20–25 см, тригранне біля основи. Листки вузьколінійні, довгі — до 70 см. Насіння дрібне, дозріває та осипається до збирання рису, має період спокою, зберігає життєздатність до 8 років. Здатні розмножуватися бульбами. Розмноження та залягання бульб проходять здебільшого в шарі грунту 2–10 см. Бульби зберігають схожість упродовж 3 років.
Частуха подорожникова — Alisma plantago aquatica L. Багаторічна рослина родини частухових. Стебло прямостояче, заввишки 60–120 см, безлисте. Листки зібрані розеткою в нижній частині стебла. Утворює понад 20 тис. насінин, які зберігають життєздатність 3–5 років. Суцвіття — широкорозкидиста волоть.
Смикавець круглий — Cyperus rotundus L.Багаторічна кореневищна рослина родини осокових. Стебло 15–50 см заввишки. Листки вузькі (до 5 мм) з сизувато-зеленим відтінком, короткі стебла, в основі зібрані пучком. Суцвіття — зонтик. Розмножується насінням і вегетативно.
Монохорія Корсакова — Monochoria Korsakowi Regel et. Maack.Однорічна рослина. Стебло — 20–60 см заввишки. Суцвіття — верхівкове, майже волотеве. Утворює до 20 тис. насінин. Розмножується лише насінням.
Комиші: розлогий — Scirpus supinus L., озерний (S. Lacustris L.), гострокінцевий — S. Mucronatus L. Багаторічні рослини родини осокових. Заввишки 80–360 см — озерний, розкидистий — 2–50 та 30–100 см — гострокінцевий. Суцвіття — верхівкове, зібране у волоть. Розмножується насінням вегетативно. Забур’янює зріджені посіви.
Великий видовий склад і висока шкідливість бур’янів на рисових полях потребують диференційованого підходу до організації та знищення їх завдяки комплексному застосуванню агротехнічних і хімічних заходів.
Для успішного контролю шкідливості бур’янів важливе значення має систематичне проведення агротехнічних заходів, спрямованих, передусім, на запобігання їхньому розвитку, але різноманітність складу бур’янів і шар води, що створюється над поверхнею грунту, значно ускладнюють вирішення проблеми. Щоб запобігти засміченості полів, слід дотримуватися сівозмін із посівами багаторічних трав і сидеральних культур; вчасно обробляти грунт з урахуванням видового складу бур’янів і вирівнюванням поверхні грунту; висівання проводити в оптимальні строки; суворо дотримуватися водного режиму; ретельно очищувати посівний матеріал; утримувати в належному фітосанітарному стані іригаційну мережу. Особливе значення в профілактичних заходах належить меліоративному полю. Після збирання культур, вирощуваних на цих полях, або до їх висіву слід проводити провокаційні поливання чеків з дальшими культиваціями грунту, що дає змогу очистити верхній шар грунту від насіння бур’янів. Високий ефект дає обробіток грунту та планування чеків, залитих водою. Контроль розвитку злакових бур’янів має починатись одразу після збирання рису шляхом проведення оранки під зяб на глибину 20–22 см. Весняні обробітки грунту сприяють підсушуванню верхнього шару та знищують проростки бур’янів. Не можна допускати великого розриву між передпосівними обробітками грунту, висівом рису та затопленням чеків. Значно знижує засміченість чеків просоподібними бур’янами розміщення посівів рису по сидератах (озиме жито та ін.) за умови недопущення часового розриву між обробітком грунту, висівом рису та затопленням понад 2–3 доби. Найуспішніше боротися з просоподібними бур’янами можна, поєднуючи заходи обробітку грунту з дотриманням водного режиму, спрямованого не тільки на збереження оптимальної густоти рослин рису, а й на створення несприятливих умов для розвитку бур’янів. За умови вирівняності поверхні грунту, наближеної до оптимальної, що дає змогу створювати та підтримувати рівномірний шар води в чеках, завдяки дотриманню відповідного водного режиму, можна домогтися істотного зниження шкодочинності просоподібних бур’янів на значних площах посівів рису. На полях, які значною мірою засмічені бур’янами болотної екологічної групи, оранку на зяб слід проводити на глибину залягання основної маси бульб і кореневищ (14–16 см). При цьому більшість їх вивертається на поверхню грунту, де вони взимку від промерзання, а навесні від підсихання втрачають свою схожість. Навесні, після підсихання грунту, бульби та кореневища вичісують пружинними культиваторами або важкими зубовими боронами. За недостатньої ефективності агротехнічних заходів для контролю розвитку бур’янів застосовують пестициди. У “Переліку пестицидів та агрохімікатів...”, що дозволені для використання на посівах рису в Україні, зареєстровано 10 гербіцидів.
Культури, яким властива дана проблема
