29-07-2021

Східна плодожерка - подробнее

Рейтинг: 0

Російська назва: 
Плодожорка восточная
Латинська назва: 
Grapholitha molesta
 
Батьківщиною є Східна Азія, звідки її було завезено в США, а потім у Південну Європу. Нині є серйозним шкідником у західних, південних і центральних областях України. Пошкоджує пагони й плоди яблуні, груші, абрикоса, сливи, айви, мушмули, пагони глоду, вишні, черешні, мигдалю, лавровишні.
Метелик з розмахом крил 11 – 15 мм; загальне забарвлення буруватосіре, всередині внутрішнього краю крила дві пари білуватих косих переривчастих ліній у вигляді перев’язі; дзеркальце виражене слабко; по верхівці крила проходить тонка чорна оксамитова лінія; задні крила світліші за передні, коричневосірі з райдужним полиском; бахрома світлобура зі сріблястим відтінком. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, спочатку білувате, пізніше світлооранжеве, овальне, приплюснуте. Гусениця першого віку молочнобіла, другого — жовтуватобіла, третього — сіруватобіла, четвертого й п’ятого віків — червона, голова коричнева, грудний щиток жовтий. Лялечка — 5,3 – 7,7 мм, коричнева, з двома рядами шипиків на тергітах черевних сегментів; на кінці черевця 10 – 18 шипиків різної довжини. Перед вильотом метелика лялечка набуває чорного забарвлення.
Зимують гусениці, які завершили розвиток, у щільному шовковистому коконі в рослинних рештках у радіусі пристовбурних кругів, у тріщинах кори, ґрунті, муміфікованих плодах, тарі та інших укриттях. Заляльковуються за середньодобової температури 9 – 10 °С у період розпускання бруньок персика і айви (в середині березня). У третій декаді квітня, наприкінці цвітіння персика, починається літ метеликів. Тривалість життя метеликів улітку — 7 діб, восени — 20 – 25 діб. На 3 – 6ту добу після вильоту самки починають відкладання яєць по одному на нижній бік листків, на верхівки й кору молодих пагонів, брунькові лусочки, чашолистки та неопушену поверхню плодів. Плодючість — 100 – 120 яєць. Тривалість ембріонального розвитку — 6 – 12 діб навесні, 3 – 6 діб улітку і 5 – 16 діб восени. Гусениці проникають у молоді пагони в точку росту, а на яблуні та айві мінують пластинку листка, роблячи хід від верхівки до основи. Коли гусениці досягають здерев’янілих тканин, вони вигризають круглий вихідний отвір і переходять в інший пагін.
Пошкоджені пагони в’януть, скручуються і засихають або розтріскуються вздовж ходу. В плодах гусениця вигризає порожнини, заповнюючи їх екскрементами. Пошкоджує як м’якуш, так і насіння. В одному пагоні може живитися до чотирьох, у плодах — до кількох десятків гусениць. Тривалість живлення гусениць — 12 – 22 доби. Залишивши пошкоджений пагін або плід, гусениця в укритті утворює кокон і заляльковується. Іноді вони коконуються в пошкоджених пагонах і плодах. Критичний світловий поріг для східної плодожерки — 13 годин. На півдні України розвивається до чотирьох поколінь, які накладаються одне на одне.
Гусениць і лялечок східної плодожерки заражають понад 30 видів їздців: з родини іхневмонід — Pristomerus orbitalis Holmgr., P. vulnerator Panz., Trichomma enecator Rossi., Nippocryptus vittatorius Jurine.; з родини браконід — Apanteles sp. sp., Bracon hebetor Say., Macrocentrus thoracicus Nees., Charmon extensor L., Meteorus ictericus Nees., Microdus conspicus Wesm., Ascogaster guadridentata Wesm.

Методы борьбы

 Осіння оранка й обробіток ґрунту пристовбурних кругів. Очищення штамбів від відмерлої кори. Систематичне зрізання й спалювання пошкоджених пагонів. Збирання та утилізація пошкодженої падалиці. Обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами перед цвітінням і через 3 – 4 доби після цвітіння. В подальшому — обприскування інсектицидами, спрямоване на придушення плодожерок та інших шкідників. Розвішування випарників феромону з метою дезорієнтації самців.

Культуры которым присуща данная проблема
Препараты