Монітор Агронома
25-11-2024
Монітор Агронома
Рейтинг: 0
Рослинні олії — це тригліцериди, які видобуваються із рослин. Такі олії були присутні в людській культурі протягом тисячоліть. Їстівні рослинні олії використовуються в їжу, як для приготування їжі, так і як харчові додатки. Багато із олив, придатні для харчування, та для іншого використання, спалюються як паливо, наприклад у каганцях або як заміна палива із нафти. Деякі з олій використовуються в багатьох інших галузях, наприклад обробка та фарбування деревини, олійний живопис, захист шкіри.
Є кілька видів рослинних олій, які відрізняються методом видобування їх із рослин. Відповідна частина рослини піддається тискові для отримання олії, таким чином отримують пресовану олію. Всі олії, які подані в списку даної статті, можуть отримуватися цим методом. Олію також можна отримати з рослин шляхом розчинення подрібнених рослинних частин у воді, або іншому розчиннику. Отриманий розчин відділяють від рослинного матеріалу та концентрують, таким чином отримують вимиту олію. Суміш також можна розділяти, відганяючи олію від рослинного матеріалу. Таким чином добувають ефірні олії. Ефірні олії часто мають відмінні властивості та застосування, від рослинних олій, добутих пресуваням, або вимиванням.
Термін «рослинна олія» може стосуватися тільки до речовин, які рідкі при кімнатній температурі, або в більш широкому сенсі, без урахування стану за кімнатної температури. Переважна більшість олій із списку відповідають цьому опису, хоча деякі з них не відповідають всім вимогам, щоб називатися рослинною олією.
Майже всі рослини містять певну кількість олії, але широко використовується та продається тільки декілька головних олійних культур, їх доповнюють кілька десятків дрібних олійних культур.
Рослинні олії можна класифікувати за кількома ознаками, наприклад:
За походженням: більшість (але не всі) олій добуваються із плодів, або насіння рослин, таким чином олію можна класифікувати групуючи їх за подібними рослинами, наприклад, «горіхові олії».
За використанням: як вище було описано, рослинну олію використовують в кулінарії, як паливо, в косметиці, для медичних цілей та для промислового використання.
За хімічним складом олії — це тригліцериди вищих ненасичених карбонових кислот. Як домішки, в оліях присутні білки та вода (які зумовлюють каламутність нерафінованої олії), а також деякі ліпіди (фосфоліпіди, воски), каротини, токофероли, хлорофіл, а також вуглеводи, мінеральні речовини та ін. Домішки каротинів та хлорофілу обумовлюють забарвлення олій: жовте, бурштинове, коричневе, зеленувате. Олії нерозчинні у воді, розчиняються в неполярних розчинниках, а також в ацетоні та у спирті.
Большинство природных растительных масел и жиров имеют ограниченное применение в своем естественном виде из-за специфического состава, свойств. Чтобы расширить применение таких масел, их подвергают различным модификациям, наиболее известными из которых являются переэтерификация, гидрогенизация, фракционирование.
Гидрогенизация — процесс частичного или полного насыщения водородом непредельных связей ненасыщенных жирных кислот триглицеридов, входящих в состав растительных масел. Проводится для превращения жидких масел в твёрдые (подбор условий процесса позволяет получать саломасы различной степени твёрдости), что позволяет расширить сферу их применения (гидрогенизированные жиры используются в кондитерской и хлебобулочной промышленности).
Переэтерификация — процесс перераспределения ацильных групп в триглицеридах масла без изменения жирнокислотного состава триглицеридов. Добавление переэтерифицированных жиров в жировую основу спреда способствует улучшению структурно-механических характеристик (в охлаждённом виде легче намазывается, чем сливочное масло).
Фракционирование — разделение растительных масел термомеханическим способом на фракции с различной температурой плавления.
Олії і жири використовуються для виготовлення мила, свічок, косметичних кремів, оліфи, олійних фарб, біодизелю.
В Дирбонській лабораторії (США) був розроблений процес отримання з соєвої олії — синтетичної смоли, з якої отримується першокласна емаль для фарбування автомобілів. По блиску і стійкості емаль переважала всі лаки, які існували станом на 1935 рік. Фордом в 1935 році було пофарбовано цією емаллю ціла серія автомобілів, і єдиною причиною, через яку всі автомобілі не були оброблені цією емаллю було те, що не вистачало екстракційного обладнання для отримання олії.
Касторова олія, при використанні її як моторного масла, має перевагу над мінеральним маслом в тому, що вона мало змінює свою в'язкість при зміні температур і у зв'язку з цим вона краще протистоїть тиску підшипників. Але вона не годиться для тривалого використання, і застосовується виключно в гоночних моторах, де потрібна короткочасна висока потужність.Касторова олія має властивість легко окислюватись і роз'їдати метал, та утворювати смолянисті нашарування.
З ріпакової олії вже знайшли широке застосування виготовлювані з неї мастильні засоби: гідравлічні масла; охолоджуюча мастильна і спеціальна олива для змащення деталей деяких сільськогосподарських машин; антикорозійне мастило й мастило для змащування ланцюгів, пилок; різні адгезійні мастила; моторні і трансмісійні мастила; олія для м'якого змащення.
Ріпакова та соєва генетично модифікована олії придатні для виробництва композиційних мастильно-холодильних засобів для процесів обробки металів різанням чи тиском.
