Монітор Агронома
25-11-2024
Монітор Агронома
Рейтинг: 0
Назва латиницею - Puccinia graminis Pers.f.tritici Eriks. et Henni
Культура, що уражається - пшениця
Тип збудника - Гриб
Збудник - Puccinia graminis Pers.f.tritici Eriks. et Henni
Поширення
Зустрічається майже скрізь, але її шкідливість виявляється тільки у деяких західних районах України.
Біологія збудника
Гриб дводомний: спермогоніальне і еціальне спороношення утворюються на видах барбарису (Berberis L ) і магонії (Mahonie Watt.), а урединіо і теліоспороношення — на пшениці. На листках барбарису з верхнього боку P.graminis утворює поодинокі спермогонії або невеликі їх групи. Вони кулясті, 120-130 мкм у діаметрі, темно-жовтого забарвлення. У них формується велика кількість дрібних, світлих, одноклітинних спор — спермацій, за допомогою яких відбувається запліднення інших спермогоніїв. Цим і пояснюється утворення нових біологічних форм і рас гриба. Встановлено, що деякі іржасті гриби можуть розвиватись на дуже складних штучних середовищах. Через 2-5 діб після спермогоніїв з нижнього боку листків барбарису, а іноді на черешках і молодих пагонах утворюються еції, які розміщуються округлими або довгастими групами. Еції циліндрично-чашоподібні, з відігнутими краями, білувато-жовті, 2-3 мм у діаметрі. Клітини перидію щільно з’єднані, прямокутні, мають зовнішню стінку оболонки завтовшки 7-13 мкм з бородавками.
Еціоспори кулясті або округло-тупобагатогранні, розміром 14-22 х 12-18 мкм, з жовтим вмістом. Оболонка безбарвна, у верхній частині потовщена, вкрита дрібними бородавками. Еціоспори розлітаються і, потрапивши на зернові злаки, проростають при наявності краплинно-рідкої вологи та температурі 5-24°С. У місці укорінення паростка еціоспори розвивається грибниця, на якій формуються урединії з урединіоспорами. Таку грибницю називають урединіогрибницею. Урединії утворюються на стеблах, листкових піхвах, листках, остюках і колоскових лусочках. Вони іржасто-бурі, довгасті, лінійні, злиті. Урединіоспори P.graminis довгасті, еліптичні, жовті, одноклітинні, розміром 20-42 х 14-22 мкм. Вони проростають у краплинно-рідкій волозі при температурі від 1 до 30°С (оптимум 18-20°С). За період вегетації рослин (залежно від екологічних умов) гриб може дати кілька поколінь урединіоспор, чим і пояснюється швидке поширення захворювання. Наприкінці вегетації рослин з’являються телії з теліоспорами. Вони розвиваються у місцях формування урединій і часто утворюють смуги чорного кольору завдовжки до 22 мм. Теліоспори двоклітинні на довгій ніжці, довгасто-булавоподібні, з потовщеною оболонкою біля верхівки, коричневі, гладенькі, розміром 35-60 х 12-22 мкм.
Умови розвитку
Збудник зимує на уражених рослинних рештках, особливо на стерні, проростає навесні після періоду спокою при температурі 9-29°С (оптимум у межах 18-22°С) і вологості повітря 95-100%. Час, необхідний для проростання теліоспор, залежить від ступеня їх зрілості. Зрілі теліоспори можуть проростати через 3-4 години після того, як їх помістити у вологу камеру. Із клітин теліоспор утворюються базидії з базидіоспорами. Лінійна іржа інтенсивніше проявляється на ранніх посівах озимої і пізніх — ярої пшениці.
Шкідливість
Полягає у порушенні водного балансу рослин (посилення транспірації). При ураженні стебла під колосом різко знижується очікуваний урожай внаслідок так званого витікання зерна. Воно утворюється щупле, з дуже низькими хлібопекарськими якостями. Інколи при значному розвитку лінійної іржі недобір урожаю становить 60-70%.
Калійні добрива, особливо у суміші з фосфорними, підвищують стійкість рослин до хвороби. Однобічне внесення азотистих добрив підвищує сприйнятливість рослин до лінійної іржі. Тому слід вносити їх під зернові культури у суміші з калійними і фосфорними. Велике значення у підвищенні стійкості до лінійної іржі має підживлення озимих і ярих злаків фосфорно-калійними добривами під час їх виходу у трубку. Eфeктивними зaxoдaми пpoти xвopoби є впpoвaджeння cтiйкиx copтiв, знищeння пpoмiжниx гocпoдapiв, злaкoвиx бyp’янiв, oбpoбки пociвiв фугініцидами.
Культури, яким властива дана проблема
