Рейтинг: 0
Хлібна жужелиця (або як її ще називають – турун) – розповсюджений шкідник ярої та озимої пшениці, який також завдає чимало проблем посівам жита, ячменю, сорго, вівсу, просу, кукурудзі. Навіть злакові бур’яни потерпають від жуків цього виду. Вважається, що найчастіше жужелиця зустрічається на Півдні України, проте Івано-Франківська, Житомирська, Львівська та Закарпатська області теж останнім часом входять у зону «інтересів» даної комахи.
Довжиною 12-16мм, яскраво-чорний із невеликим металічним відблиском жук, має надкрила опуклої форми із глибокими борознами. Колір вусиків, гомілок та лапок у нього буро-чорний. Яйця відкладає розміром 2 -2,5мм молочно-білого відтінку. Личинки жужелиці завдовжки 25-28мм, темно-бурого кольору, мають три етапи розвитку:
У фазі молочної стиглості озимої пшениці жуки розпочинають свою активну діяльність, при чому роблять це у сутінках, надаючи перевагу темному часу доби перед сонцем. Вдень вони ховаються, а з настанням темноти підіймаються по стеблу до колоса, в якому ласують спочатку зав’яззю, а потім і недостигшим зерном культури.
Хлібна жужелиця має два етапи активності: перший проходить до початку жнив (після чого наступає стан літньої діапаузи – триває 20-30 днів, в цей час шкідник ховається у землю, накопичивши вологість та жирове тіло). Другий етап починається у кінці серпня — на початку вересня і характеризується відкладенням яєць самками жужелиці.
У випадку хлібної жужелиці одним заходом захисту не обійтись. Як кажуть спеціалісти, велике значення має комплекс хімічних, агротехнічних та організаційно-господарських методів боротьби із цією шкідливою комахою:
Одним із найефективніших хімічних препаратів, який швидко та надійно позбавить посіви зернових культур від жужелиці, є вітчизняний інсектицид Грінфорт ІЛ 200. Його переваги – це універсальність, гарантована безпека та відносно невисока вартість в порівнянні із закордонними засобами.
Культури, яким властива дана проблема Препарати