Рейтинг: 0
Назва ромашка запозичена з російської мови, де утворена від нині забутої назви роман. Рослину в Україні здавна називали теж роман (чи ромен), співзвучні назви існують і в інших слов'янських мовах (біл. рамонак, рамон, пол. rumianek, чеськ. heřmánek, словац. ruman, rumanček, серб. раменак/ramenak). Походження слов'янських назв квітки остаточно не з'ясоване: здебільшого вони виводяться від латинської видової назви anthemis romana («ромашка римська»); припускається також зв'язок з нім. Hermlan, Hermelin, Hermandel, які можуть розглядатися похідними від лат. camomilla (> armamilla). Форми з кореневим у можуть бути пояснені контамінацією з прикметником рум'яний[3].
Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську ромашку та інші.
Родина складноцвіті (айстрові). Однорічна рослина 15-60 см заввишки, з розгалуженим, борозенчастим стеблом. Листки чергові, 2-3-перисто-розсічені, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики.
Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Цвіте в червні — серпні.
Плід — довгаста сім'янка без чубка волосків.
Рослина з сильним ароматним запахом. Росте невеликими заростями або групами на подвір'ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Культивується. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в'яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.
В Україні — 4 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:
Ромашка незапашна (Matricaria inodora L. = Matricaria perforata = Tripleurospermum inodorum).
Триреберник непахучий, ромашка непахуча (Трехреберник непахучий, триплеуроспермум продырявленный, ромашка непахучая)
Назва латиницею: Tripleurospermum inodorum L.)
Клас: дводольні
Культури: багаторічні трави, ягідники, ярі зернові культури, озимі зернові культури
Зона поширення: степ, лісостеп, полісся
Родина: Айстрові
Спосіб живлення: Непаразити
Біологічні особливості
Однорічні зимуючі. Сходить - в березні-травні, а також наприкінці літа - на початку осені, літньо-осінні сходи перезимовують. Цвіте з червня по жовтень, а плодоносить з липня по листопад. Максимальна плодючість 1 млн. 650 тис. сім’янок. Глибина проростання - свіжодостиглі й недостиглі сім’янки добре проростають на світлі і в грунті з глибини не більше 5-6 см. Мінімальна температура проростання +2...+3, оптимальна +18...+24°.
Морфологічна будова
Стебло - висотою 20-100 см, прямее, розгалужене.
Корінь стрижневий. Листки чергові, перисторозсічені, нижні на коротких черешках, середні й верхні сидячі.
Суцвіття - кошики, які поодиноко розташовані на кінцях стебел і гілочок. Спільне квітколоже дрібногорбкувато- виїмчасте, конічне, кошик з жовтими трубчастими квітками всередині, по краях оточений язичковими пелюсткоподібнимн квітками.
Плід – сім’янка. Форма - оберненопірамідальноусічена. Колір - жовтувато-коричнева, майже темна. Розмір - довжина 1,5-2,5, ширина0,75-1,25, товщина 0,5-0,75 мм. Маса 1000 сім’янок 0,5-0,75 г.
Поширення
Поширений на всій території України, особливо в Лісостепу. Засмічує посіви зернових культур, багаторічних трав, городи, сади та інші сільськогосподарські угіддя. Росте біля жител, водойм, вздовж доріг, на засмічених і особливо численний на понижених місцях.
Заходи боротьби
Чергування культур без повторних посівів озимих; лущення стерні; рання зяблева оранка і знищення розеток в системі напівпарового зяблевого обробітку в літньо-осінній період; якісна оранка з наступним обробітком під озимі культури; ранньовесняне боронування озимих; передпосівний обробіток під ярі зернові і просапні культури; до- і післясходове боронування просапних культур і догляд за їх посівами; післясходове боронування зернобобових; знищення бур'янів на необроблюваних землях. Хімічні препарати: 2,4-Д 500, в.р., Агрітокс . в.р., 2М-4Х750, в.к., Дікопур Топ 464, в.р.к., Дікопур Ф 600, в.р., Дікопур МЦПА. в.р., Естет 905 к.е., Містраль, в.г., Сальса 75 з.п.