Рейтинг: 0
Просо волосовидне (Просо волосовидное)
Назва латиницею: Panicum capillare L.
Клас: однодольні
Культури: просапні культури
Зона поширення: лісостеп, полісся
Родина: Тонконогові
Спосіб живлення: Непаразити
Біологічні особливості
Однорічні ярі. Сходить в квітні-травні. Цвіте в червні-липні. Плодоносить в липні-вересні. Глибина проростання: сходи з’являються з глибини до 8 см.
Морфологічна будова
Стебло: висотою 20-80 см з прямими та висхідними стеблами, що виростають з одного вузла.
Листки: лінійні, ланцетовидні опушені з верхнього і нижнього боку, язичок пластинчастий з бахромою.
Суцвіття: розлога волоть довжиною 20-40 см, складається з окремих черешкових колосків довжиною 2-2,5 мм.
Коренева система: мичкувата.
Підвиди проса звичайного
За будовою волоті (довжина, щільність, наявність та розміщення подушечок), згідно з класифікацією І.В.Попова, розрізняють п'ять підвидів або груп різновидностей проса звичайного .
1. Просо розкидисте, або рідкорозлоге (Patentissimum Pop.) - волоть довга, нещільна. Гілки відхиляються від осі під кутом 90° і більше. В основі гілок усіх порядків, крім верхівкових, є подушечки.
2. Просо розлоге (Effiisum Al.) - волоть довга, нещільна, із прямою або зігнутою віссю, у нижній частині гілки мають в основі подушечки і відхиляються від осі під кутом менше 90°, верхні притиснуті до осі - без подушечок або із малопомітними подушечками.
3. Просо стиснуте (Contractum Al.) - волоть нещільна або середньощільна, довга чи середньої довжини, вісь зігнута або пряма; гілки звичайно без подушечок, притиснуті до осі.
4. Просо овальне (Ovatum Pop.) - волоть нещільна або середньощільна, коротка. Гілки першого порядку короткі, відхиляються від осі під кутом менше 90°. В основі всіх гілок, крім верхівкових, є подушечки.
5. Просо комове (кім'ясте), або компактне (Compactum Кот.), - волоть коротка, гілки короткі, притиснуті до осі, без подушечок.
В Україні вирощують сорти проса, які належать в основному до підвидів із розлогою або стиснутою волоттю.
Різновидності проса
У межах кожного підвиду виділяють різновидності проса за забарвленням зерна (квіткових лусок), колоскових лусок та гілок волоті.
Вище зазначалося, що забарвлення зерна (квіткових лусок) у проса різноманітне - від білого до чорного.
У тонкоплівчастого проса зернівки білі, у грубоплівчастого - різного забарвлення.
При визначенні забарвлення під час апробації проса треба користуватися зерном із верхньої частини волоті, в якій воно швидше достигає.
Колоскові луски і гілки волоті можуть мати солом'яно-жовте або фіолетове (антоціанове) забарвлення. Якщо волоть з антоціаном, назва різновидності починається з приставки "sub". Наприклад, у проса волоть розлога, зернівка жовта, колоскові луски без антоціану - різновидність F.flavum Кот., волоть і зернівка такі самі, а колоскові луски з антоціаном - різновидність Subflavum Btl.
Рекомендовані сорти проса, які вирощують в Україні, належать до підвидів з розлогою і стиснутою волотями.
Сорти: Веселоподолянське 176, Миронівське 51, Київське 96, Сонячне, Старт, Сяйво, Харківське 57 та ін.
Головчасте просо (Setaria italica г.)поділяють на два підвиди: чумизу - Setaria italica subsp. maxima Al. та могар - Setoria italica subsp. mocharium Al.
В Україні чумиза і могар поширені мало і використовуються як кормові культури.
Чумиза - однорічна трав'яниста рослина, заввишки від 1 до 2 м і більше, добре облистнена опушеними листками завдовжки 50-65 і завширшки 2-4 см. Утворює суцвіття - колосоподібну волоть завдовжки 16-50 см з короткими тонкими волосками. На коротких лопатях волоті розміщуються двоквіткові колоски, з яких одна - плодоносна, друга - безплідна у вигляді лусочки. Плід - дрібна плівчаста зернівка. Маса 1000 зернівок - 1,5-4,1 г.
Могар - також однорічна трав'яниста рослина. Порівняно з чумизою має меншу висоту (0,5-1,5 м), тонше стебло, коротші (20-50 см) та вужчі (1-3 см) листки, безлопатеву вкорочену (6-25 см), колосоподібну з добре помітними волосками (щетинками) волоть.
Поширення
Поширене в західних районах Лісостепу України. Іноді з’являється в західних областях лісової зони, виявлений в околицях Харкова, Умані, Львова та ін.
Заходи боротьби
Провокації насіння до проростання в післяжнивний період і знищення проростків наступними обробітками, досходове і післясходове боронування посівів пізніх ярих культур.