Гельмінтоспоріоз (бура плямистість) - Helminthosporium turcicum Pass

Збудник - гриб Helminthosporium turcicum Pass.

Поширення. Гельмінтоспоріози найбільш часто зустрічаються і є причиною значного зниження врожаю кукурудзи у США, Мексиці, на Далекому Сході, у країнах Європи. В Україні кукурудзу уражує гельмінтоспоріоз листя, спричинений Helminthosporium turcicum, переважно в Закарпатській області, в окремі роки хвороба може проявлятись також у південному регіоні. Крім кукурудзи, цей патоген уражує також сорго, суданську траву.

Шкідливість.Хвороба здатна завдавати значної шкоди. Якщо гельмінтоспоріоз листя розвивається до появи приймочок, збитки урожаю могуть сягати 50%. Сильне інфікування листя викликає передчасну загибель рослин.

Ознаки ураження. Прояв гельмінтоспоріозів починається з утворення на листі невеликих білуватих, а потім бурих довгастих плям з темно-коричневою облямівкою. У центрі плям за умов високої вологості утворюється бурувато-оливковий наліт спороношення грибів у вигляді чорної повстяної плісняви. Пізніше тканини всередині плям висихають і стають світлими.

Розмір плям поступово збільшується, вони досягають 10 см і більше, часто зливаються і охоплюють майже всю пластину листа, спричиняючи всихання. Уражується спочатку нижнє листя, і поступово хвороба поширюється на верхні яруси. Плями можуть утворюватись також на обгортках качанів, однак качани при цьому не уражуються. При сильному ступені ураження рослини стають сірими, ніби пошкодженими морозом або посухою.

Грибниця патогена спочатку знаходиться в міжклітинному просторі, в паренхімній тканині, а потім проникає у судинну систему листя, спричиняючи його в’янення. Спороношення (сірувато-чорний наліт) формується на поверхні уражених органів за умов вологої погоди. Спори (конідії) світло-оливкового кольору, веретеноподібні, прямі або злегка вигнуті, на кінцях загострені з 3-8 перегородками з досить товстою оболонкою.

Джерела інфекції.Збудник перезимовує міцелієм та конідіями в рослинних рештках (інфікованому листі, обгортках качанів), на поверхні грунту чи на глибині до 10 см. Патоген може зберігатись і на поверхні насіння. Резерватором збудника також може бути бур’ян плоскуха звичайна (півняче просо). Літні спори (конідії) можуть трансформуватися в хламідоспори, здатні зберігатись у несприятливих умовах протягом тривалого часу, при цьому оболонки їх потовщуються.

Розвиток хвороби. Навесні спори з рослинних решток розносяться вітром на великі відстані, спричиняючи первинне зараження рослин кукурудзи. Влітку розповсюдження інфекції відбувається конідіями, які рясно утворюються протягом вегетації кукурудзи на уражених тканинах. Перезараження рослин можливе як у межах одного поля, так і на полях, розташованих поряд.

Розвитку хвороби сприяють помірні температури (+18...+27°С) та рясні роси впродовж вегетаційного періоду. За умов посушливої погоди (при вологості повітря нижче 80%) процес поширення хвороби затримується.

Методи боротьби

Найбільш ефективним та екологічно доцільним заходом захисту є впровадження у виробництво стійких гібридів з генетичним захистом від хвороби. Запобіжні агротехнічні заходи для ліквідування ранньої інфекції - очищення полів від післязбиральних решток та осіння оранка. На насіннєвих посівах, або на полях, де вирощується цукрова кукурудза для ринків свіжої продукції, необхідно використовувати фунгіциди при перших ознаках ураження, починаючи з моменту появи однієї-двох плям на листі.

Культури, яким властива дана проблема