25-11-2024

Покращення азотного живлення рослин - детальніше

Рейтинг: 0

Після кисню, водню й вуглецю азот (N) необхідний рослинам у найбільшій серед структурних елементів кількості. Орієнтовно азот становить від 0,5 до 5% загальної маси сухої речовини та є невід’ємною складовою білків, нуклеїнових кислот, ферментів, хлорофілів і численних сполук вторинного метаболізму. Доступність азоту для рослин є визначальним фактором їхнього росту й розвитку. 
Переважна більшість основних сільськогосподарських культур України (пшениця та інші зернові колосові, кукурудза, соняшник, буряки, ріпак тощо) є азотофілами й потребують належної кількості азотних добрив у органічній чи мінеральній формі. 

Методи боротьби

Головними джерелами азоту для рослин є нітрат і амоній. Вміст нітрату й амонію у грунтах значно варіює. Концентрації нітрату в грунті можуть досягати 1–5 мМ, натомість концентрації амонію рідко перевищують 0,5–1,0 мМ, за винятком зон внесення безводного аміаку чи аміачної води. Вміст нітрату та амонію залежить від багатьох факторів: грунтової відміни, компонентів агрофітоценозу, погодних умов, технологій живлення. Проведено велику кількість експериментальних та оглядових робіт із дослідження ролі різних форм азоту, насамперед нітрату та амонію, у живленні рослин. Натомість, протягом тривалого часу у вивченні ролі органічного азоту в житті рослин основну увагу приділяли агрохімічним та рідше — біологічним особливостям різних органічних добрив і сидератів. Проте пул низькомолекулярних азотних сполук у грунті дуже високий. Концентрація амінокислот в орному шарі грунту може досягати 50–200 мкМ. Зазначимо, що азот амінокислот і пептидів є домінуючою складовою серед зольних елементів частинок грунту

Роль амінокислот у азотному метаболізмі рослин винятково важлива й загальновідома. У рослинах амінний азот утворюється в результаті засвоєння амонію, надходження та відновлення нітратів, біологічної фіксації азоту чи у процесі фотодихання. Далі амінний азот у циклі глутамінсинтетаза-глутаматсинтаза перетворюється через подальше трансамінування у численні важливі для рослин сполуки: амінокислоти, пептиди, білки, ферменти, нуклеїнові кислоти,уреїди та інші N-сполуки.
Таким чином, добрива із умістом амінокислот є багатокомпонентними композиціями, які містять амінокислоти, зокрема непротеіногенні, пептиди, вітаміни, регулятори росту рослин різних класів, низку макро- та мікроелементів, тому мають широкий спектр біологічної активності. Отже, вони:

  • є потужним інструментом забезпечення культурних рослин доступними формами азоту в органічній формі за позакореневого застосування, що особливо важливо у генеративний період розвитку;
  • розглядаються як потенційні регулятори росту рослин. Фізіологічна дія біостимуляторів пов’язана з їхньою участю в процесах росту та розвитку рослин, цвітіння, стресових реакціях і т. д. При цьому підвищуються ефективність використання мінеральних добрив, стійкість рослин до дії патогенів, урожай та його якість тощо;
  • мають антистресову/антидотну активність у широкому спектрі — від посухи і теплового стресу до протидії фітотоксичності фосфорорганічних сполук тощо;
  • є важливими складовими сучасних технологій живлення з підвищення ефективності використання макро- і мікроелементів культурними рослинами;
  • як низькомолекулярні азотні сполуки виступають в якості хелантів для біологічно важливих для рослини металів;
  • слугують носіями/транспортними засобами інших агрохімікатів.

Отже, добрива, що містять амінокислоти, є високоефективними композиціями, де доступний для рослин азот перебуває в органічній формі, та можуть бути перспективними для використання в якості антистресових препаратів й для підвищення ефективності асвоєння макро- та мікроелементів культурними рослинами, а також є важливими складовими сучасних технологій вирощування високопродуктивних сортів та гібридів у рослинництві України.

Культури, яким властива дана проблема
Препарати