Проблема - докладніше

Оленка волохата - детальніше

Рейтинг: 0

Пошкодження плодових культур

В залежності від термінів цвітіння жуки мігрують з культури на культуру. Вони виїдають з квіток тичинки й маточку, обгризають пелюстки, частково можуть пошкоджувати і молоде листя.

Морфологічні особливості: імаго – жук 8,4-13,6 мм довжиною і 6-8 мм шириною. Забарвлення матово-чорне, надкрилля в білих плямах. Все тіло комахи, особливо нижня його сторона, покрите густими жовтувато-сірими волосками.

Оленка волохата (імаго)

Личинка – товста, слабко С-подібно вигнута, покрита густими довгими волосками, білого кольору. Довжина дорослої особини близько 30 мм.

Біологічні особливості: жуки зимують в грунті на глибині 15-40 см, виходять з місць зимівлі ранньою весною – переважно в першій половині квітня. Активний літ спостерігається в теплі та сонячні дні, початок масового льоту розпочинається зазвичай в період цвітіння кульбаби лікарської та продовжується до середини червня. Окремі жуки літають до кінця літа. В холодні дні, під час дощу і на ніч ховаються в грунт.

В червні спостерігається яйцекладка – жуки відкладають яйця в грунт під перегнивші рослинні рештки, часто в нори гризунів, на присадибних ділянках – в компостні ями, тощо. Кожна самка відкладає близько 15-20 яєць. Основна частина яєць концентруються на відстані 0–200 м від осередку їх поширення.

Через деякий час з яєць відроджуються личинки, період розвитку яких триває близько 2 місяців. Личинка живиться виключно рослинними залишками не пошкоджуючи коріння .

Заляльковування відбувається в кінці серпня — до середини вересня. Через 14–20 днів з’являються молоді жуки, які й залишаються зимувати в грунті до наступного року. За рік розвивається одне покоління шкідника.

За оцінками спеціалістів одним із факторів зростання чисельності шкідника є безпосередній вплив діяльності людини – збільшення площ неорних земель, засмічених бур’янами, зменшення загального рівня інтенсивності обробітку ґрунту. Ці фактори обумовлюють розширення харчової бази для жуків та сприяють збереженню запасу личинок.

Методи боротьби

Заходи захисту:

В умовах приватного сектору на невеликих ділянках, для зменшення чисельності жуків, дієвим є їх струшування з дерев та подальше знищення. Вищу ефективність такого заходу можна забезпечити якщо попередньо змочити дерева водою, що значно обмежить активність шкідника. Саме струшування варто проводити у вечірній час.
Жуків приваблює синій колір, тому актуальним та досить дієвим є використання пасток – різноманітних ємностей синього кольору, наповнених водою. Пастки виставляють під деревами, після відлову жуків їх виймають та знищують.
Для зменшення запасу личинок та для боротьби з іншими грунтоживучими шкідниками в грунті (дротяники, личинки хрущів), можна використовувати інсектициди типу Регент, Форс.

При високій чисельності жуків проводять хімічні обробки. При здійсненні цих заходів потрібно бути дуже обережними, оскільки масова поява шкідника збігається в часі з цвітінням більшості культур – в період медозбору. Обробки потрібно проводити до початку цвітіння культур: на плодових культурах – у фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон, на ріпаку – наприкінці бутонізації. У будь-яких випадках слід застосовувати малотоксичні для бджіл інсектициди (препарати типу Каліпсо, Моспілан, Маврік) та обов’язково дотримуватися рекомендованих норм.

Захисні обробки проводять інсектицидами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Суб’єкти господарювання повинні завчасно (не менш ніж за дві доби) сповіщати населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь про місця, строки і методи застосування пестицидів.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Культури, яким властива дана проблема